Гавришкевич Ігор
Гавришкевич Ігор
Серед творчої та інтелектуальної еліти Заслужений діяч мистецтв України Гавришкевич Ігор Степанович, як митець, педагог, громадський діяч – займає визначне місце у нашому сьогоденні. Працював директором Львівського художньо-виробничого комбінату. З 1997 року по 2012 рік – директор музею-заповідника “Личаківеький цвинтар". З 2005 р. – на посаді доцента кафедри академічного живопису Львівської Національної Академії мистецтв України. Він належить до плеяди українських мистців, які завойовували визнання тим, що зберегли віру у загальновизнані ідеали. Він є однією з найяскравіших творчих індивідуальностей в українському образотворчому мистецтві, твори якого мають лише йому притаманну мистецько-філософську притчу. Живописець національного рівня, а його творчість базується на традиціях українського народного мистецтва, яке сягає глибин історії українського народу а також сьогодення. Творчий доробок мистця нараховує сотні мистецьких творів. Останні десятиріччя найбільш плідні, бо увінчались значним здобутком у творчості мистця в оригінальному сучасному, глибоко професійному трактуванні національної історичної тематики. Його твори також засвідчують про непересічний талант, бажання творити за високим душевним виявом, ідейністю та професійністю. Все це загалом в поєднанні з глибокими знаннями української культури спонукало мистця до створення живописних творів серій: “Стежками Тараса Шевченка’, “Пращури” та "Козацькими стежками”, які виникли внаслідок його подорожей по Україні, участі в експедиції “Львівські художники шляхами Тараса Шевченка'', зокрема його поїздки до Новопетровського укріплення, що у форті Тараса Шевченка в Казахстані. Особливої уваги заслуговують його твори: ’Нічне сяйво на Шевченківській кручі” (2004 р., по, 110x90), "Між Сяном і Доном” (2004 р., п о, 110x90), "Меч пращурів” (2004 р., п о, 70x85), “Стара воля" (2004 р., п/о, 80x92), "Мангишлацький сад” (2003 р., п/о, 82x85), "Магма пращурів” (2005 р., п о, 72x85), “Думи мої” (2003 р.. по, 72x85), "Воля'' (2003 р., п о, 110x90), “Старе і нове" (2004 р.. по, 110x90), “Подорожні" (2002 р., по, 110x130), “В Олеську ранок” (2007 р., п о. 72x85), “Сонце на замку”(2007 р., п/о, 72x85), “Гірське село” (2012 р., п о. 110x90), ’Новий день” (2012 р., п о, 72x85), “Фрески Холодного яру” (2015 р., п/о, 110x90), “Львівське осіннє небо”(2017 р., п/о,90x110), “Сонячний ранок в горах”(2017 р., п/о, 90x110), “Від пращурів”,(2017 р., п о. 85x72), “Намолений храм”(2017 р., п о, 85x72). Ігор Гавришкевич - художник яскравого малярського темпераменту. Його твори сповнені життєвої енергії та любові до України. Він виявляє нахил до умовно-декоративних монументальних рішень, до образів узагальнених і стилізованих, де переважають відкриті кольори. Його роботам притаманно: досконалість композиції, рисунку і колористичність вирішення. Він експонент біля сотні художніх виставок різного рангу в Україні та за кордоном, за що неодноразово нагороджений дипломами. Значна частина його творів зайняла почесне місце в багатьох музеях і збірках не лише України. Численні відгуки в засобах масової інформації дають схвальну оцінку його творам. В 2014-2015 роках він віддав на аукціони ряд своїх творів, з яких виручені на значні суми кошти було передано на допомогу воїнам АТО, а також на будівництво у Львові пам’ятників митрополиту Андрею Шептицькому та автору музики Державного гімну України Михайлу Вербицькому. Як педагог професійно подає студентам Академії мистецтв основи творчості. Як директор музею-заповідника “Личаківський цвинтар” він доклав чимало зусиль до впорядкування та художнього оформлення пам'ятників і місць поховань відомих українських діячів – Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Олександра Барвінського, Івана Крип'якевича, Омеляна Огоновського. Ігор Гавришкевич – один із співавторів відбудови Меморіалу воїнам Української Галицької Армії та Поля почесних поховань, оновлених алей музею, а також був відповідальний за відтворення архітектурного образу польських військових поховань 1918-1920-х років на Личаківському цвинтарі у Львові. Творчість Ігора Гавришкевича висвітлена у численних спецвиданнях. ЗМІ та відзначена державною нагородою – званням Заслужений діяч мистецтв України. Він як всесторонньо обдарована особистість створив історико-документальний повнометражний фільм “Стежками Личаківського Некрополя”. А ще з кінця 80-х років XX століття посвятив себе роботі з відродження в Україні вертепів, колядок і народних ремесел, таких як: Гаварецька чорнодимлена кераміка та Яворівська народна забавка, що відображено в його публікаціях ще 1988 р – “Врятуймо іграшку”, “Левова частка скарбів". Як громадський діяч був тричі обраний депутатом Львівської міської Ради. В громадській роботі є здібний організатор і захисник демократичних завоювань.
Інформація надана художником
Інформація надана художником
Гавришкевич Ігор
Серед творчої та інтелектуальної еліти Заслужений діяч мистецтв України Гавришкевич Ігор Степанович, як митець, педагог, громадський діяч – займає визначне місце у нашому сьогоденні. Працював директором Львівського художньо-виробничого комбінату. З 1997 року по 2012 рік – директор музею-заповідника “Личаківеький цвинтар". З 2005 р. – на посаді доцента кафедри академічного живопису Львівської Національної Академії мистецтв України. Він належить до плеяди українських мистців, які завойовували визнання тим, що зберегли віру у загальновизнані ідеали. Він є однією з найяскравіших творчих індивідуальностей в українському образотворчому мистецтві, твори якого мають лише йому притаманну мистецько-філософську притчу. Живописець національного рівня, а його творчість базується на традиціях українського народного мистецтва, яке сягає глибин історії українського народу а також сьогодення. Творчий доробок мистця нараховує сотні мистецьких творів. Останні десятиріччя найбільш плідні, бо увінчались значним здобутком у творчості мистця в оригінальному сучасному, глибоко професійному трактуванні національної історичної тематики. Його твори також засвідчують про непересічний талант, бажання творити за високим душевним виявом, ідейністю та професійністю. Все це загалом в поєднанні з глибокими знаннями української культури спонукало мистця до створення живописних творів серій: “Стежками Тараса Шевченка’, “Пращури” та "Козацькими стежками”, які виникли внаслідок його подорожей по Україні, участі в експедиції “Львівські художники шляхами Тараса Шевченка'', зокрема його поїздки до Новопетровського укріплення, що у форті Тараса Шевченка в Казахстані. Особливої уваги заслуговують його твори: ’Нічне сяйво на Шевченківській кручі” (2004 р., по, 110x90), "Між Сяном і Доном” (2004 р., п о, 110x90), "Меч пращурів” (2004 р., п о, 70x85), “Стара воля" (2004 р., п/о, 80x92), "Мангишлацький сад” (2003 р., п/о, 82x85), "Магма пращурів” (2005 р., п о, 72x85), “Думи мої” (2003 р.. по, 72x85), "Воля'' (2003 р., п о, 110x90), “Старе і нове" (2004 р.. по, 110x90), “Подорожні" (2002 р., по, 110x130), “В Олеську ранок” (2007 р., п о. 72x85), “Сонце на замку”(2007 р., п/о, 72x85), “Гірське село” (2012 р., п о. 110x90), ’Новий день” (2012 р., п о, 72x85), “Фрески Холодного яру” (2015 р., п/о, 110x90), “Львівське осіннє небо”(2017 р., п/о,90x110), “Сонячний ранок в горах”(2017 р., п/о, 90x110), “Від пращурів”,(2017 р., п о. 85x72), “Намолений храм”(2017 р., п о, 85x72). Ігор Гавришкевич - художник яскравого малярського темпераменту. Його твори сповнені життєвої енергії та любові до України. Він виявляє нахил до умовно-декоративних монументальних рішень, до образів узагальнених і стилізованих, де переважають відкриті кольори. Його роботам притаманно: досконалість композиції, рисунку і колористичність вирішення. Він експонент біля сотні художніх виставок різного рангу в Україні та за кордоном, за що неодноразово нагороджений дипломами. Значна частина його творів зайняла почесне місце в багатьох музеях і збірках не лише України. Численні відгуки в засобах масової інформації дають схвальну оцінку його творам. В 2014-2015 роках він віддав на аукціони ряд своїх творів, з яких виручені на значні суми кошти було передано на допомогу воїнам АТО, а також на будівництво у Львові пам’ятників митрополиту Андрею Шептицькому та автору музики Державного гімну України Михайлу Вербицькому. Як педагог професійно подає студентам Академії мистецтв основи творчості. Як директор музею-заповідника “Личаківський цвинтар” він доклав чимало зусиль до впорядкування та художнього оформлення пам'ятників і місць поховань відомих українських діячів – Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Олександра Барвінського, Івана Крип'якевича, Омеляна Огоновського. Ігор Гавришкевич – один із співавторів відбудови Меморіалу воїнам Української Галицької Армії та Поля почесних поховань, оновлених алей музею, а також був відповідальний за відтворення архітектурного образу польських військових поховань 1918-1920-х років на Личаківському цвинтарі у Львові. Творчість Ігора Гавришкевича висвітлена у численних спецвиданнях. ЗМІ та відзначена державною нагородою – званням Заслужений діяч мистецтв України. Він як всесторонньо обдарована особистість створив історико-документальний повнометражний фільм “Стежками Личаківського Некрополя”. А ще з кінця 80-х років XX століття посвятив себе роботі з відродження в Україні вертепів, колядок і народних ремесел, таких як: Гаварецька чорнодимлена кераміка та Яворівська народна забавка, що відображено в його публікаціях ще 1988 р – “Врятуймо іграшку”, “Левова частка скарбів". Як громадський діяч був тричі обраний депутатом Львівської міської Ради. В громадській роботі є здібний організатор і захисник демократичних завоювань.
Інформація надана художником
Інформація надана художником
Від цього автора товарів немає.